Преамбула: якось зимовим вечором дружина запитала мене - який подарунок хочу на ювілей. Я пожартував: "Хочу новий мотоцикл". А вона жарт не зрозуміла...
---
Нарешті вчора цей день ніступив. Тепер маю 50 років за плечима і нового мота
Ну, як нового... Не такий він і новий, але ж і я вже не хлопчик
Зустрічайте: Kawasaki Versys 650 2007 року. Дорестайл, комплектація без ABS, пробіг 50 з хвостиком.
Вибір був непростий, вибирав між Кавасакі, Хондою NC700 та Сузукі V-Strom. Виграла Кава.
(тут і далі фото клікабельні)

Вибір був обдуманим. Дорестайл все-таки збирався ще в Японії і не попадає в "лотерею" з обривом випускного клапана. Ну і ціна теж зіграла не останню роль.
Мотоцикл виявився в пристойному стані, без ДТП (ну, принаймні, я слідів не виявив), з одним статичним падінням (підніжка вгрузла в землю, це їх болячка) - з-за цього паялася одна деталь по пластику і мінялося дзеркало.
Бонусом ішла купка приємних аксесуарів: нові гальмівні диски, нормальні дуги, високе вітрове скло з додатковим спойлером, подовжувач переднього крила, хагер на задньому, короткі курки зчеплення і гальма, задній кофр Kappa, захист радіатора, USB зардка, тримач для смартфона, "лапа" для підніжки. І відрегульовані зазори клапанів. Наче і дрібнички, але коли прикинув вартість всього цього - то сума виявилася вельми серйозною.
З недоліків - повністю "вбита" цепка при нормальному стані зірок . Ланки підклинювали, пара роликів взагалі була відсутня. Поки що замінив на DID HV, що була знята з Твіна. Потім заміню комплектом.
Ніша ведучої зірки була забита в'язкою змазкою - вграв купу часу, поки відмив. Схоже, ланцюг мазали від душі, але йому це не допомогло.
Ще виявився "підгулявшим" акумулятор. Зарядив повністю, два тижні - і мот не завівся. Спочатку подумав, що десь "утєчка" в бортмережі, поміряв - ан ні, все ідеально, менше 10мА. Довелося купити новий (AGM, Exide, 10Ah)
Мотоцикл був придбаний ще в січні. Але оскільки це все-таки був подарунок, то на ньому поки що не виїжджав. Просто "облизував", займався ТО та різними покращеннями.
Спочатку "на колінях" зробив компактний підкат під заднє колесо:

Хотілося мати легеньку розбірну приспособу, котра вміщалася б на дно кофра. І, здається, задумка вдалася.
Заліз до фільтрбокса і свічок. Бокс чистий, фільтрувальний елемент (HiFlo HFA2606) замінив. Свічки мали однакове "правильне" забарвлення ізолятора, без нагару, зазор 0,9. Але щоб подивитися на свічку - треба розібрати пів-мотоцикла, це вам не ТвінКам
При зборці проклеїв антискрипом пластик і наліпив декілька шматків антивібри.
Наступним кроком була ревізія випускного колектора. Там є "дитяча болячка" - відвалюється і починає торохтіти перегородка. Колектор знав, почистив. Перегородка на місці, але на всяк випадок в слабкому місці поставив напівавтоматом точку.
Дана модель мотоцикла, схоже, "заточена" для райдера з масогабаритними характеристиками середньостатистичного японця (171 см та 65 кг), з-за цього посадка для європейців (а особливо американців ) не дуже комфортна. І на американському форумі є купа рішень. Там знайшов посилання на 3Д модель проставки для підйому сидіння і замовив її:

Також піддивився конструктив комплекту для заниження підніжок. Замовляти готовий не став - ціна трохи не гуманна. Просто взяв болгарку, зварювальник, шмат профільної труби, шмат сталевої шини... Ну, вийшло якесь таке:

В результаті посадка змінилася радикально (в кращу сторону). Але ще подумую і про зміну профілю сидіння. Час покаже.
В крайні вихідні зняв "силовий" захист курків зчеплення і гальма і поставив великі пластикові "лопухи". Падати не планую, а рукам комфортніше:

Ну і перед сезоном замінив масло (минулий власник віддав пів-каністри Ipone 10w50) та фільтр (Hiflo HF303), а також замінив задню гальмівну магістраль на армовану.
В процесі - установка автоматичного змазчика ланцюга (це буде окремим постом).
Ну і окрема тема екіпу. Придбав шолом Shoei Neotec 1 в практично ідеальному стані. Таке враження, що це був вітринний зразок: повністю відсутні сліди експлуатації лише на візорі пара мікрокоцок:

Враження - що шолом кроїли по моїй кебеті. Сів ідеально.
Завтра планую відкривати сезон. Сподіваюся, що БЖ не буде порожнім.

Вітаю з новим конем, бажаю довгого та щасливого користування

_________________

Вітаю з придбанням.
Хай тільки тішить.
Ні цвяха ні жезла та завжди повного баку.

Приймайте і мої вітання.
Гарна модель для повсякденного користування.

_________________
То что судьба сломала, только любовь починит...

Вчера вперше повноцінно "вигуляв" його на трасі. Враження фантастичні. Правда, спочатку здалося - що на ньому якось сильно "дує", навіть в порівнянні з китайцем. Але потім погляд впав на спідометр - а там красувалося число ""140", і все стало на свої місця
Їде - як по рейках. Не можу ні з чим порівняти - ніколи не володів подібною технікою (2-3 коротких тест-драйви не рахуються). Динаміка мені здалася дуже комфортною - на 6 передачі енергійно розганяється з 2.5 тисяч. Також виявився на диво комфортним в міській тисняві на малих швидкостях - кермується як велосипед. Я побоювався, що з незвички це буде непоротка корова - але нічого подібного.
Хотів сьогодні виїхати на автодром та протестувати гальма і "змійку" - але у нас знову дощ (((

Вирішив спробувати трошки модифікувати (а заодно і підремонтувати) сидіння. Справа в тому, що стокові сідушки Версісів 1-2 поколінь комфортні далеко не всім (особливо райдером зростом вище 172-175 см), і є ефект "сповзання" на бак. Начитався пмериканських форумів, купив матеріалів і почав.
Виявилося, що сидіння попередній власник вже ремонтував, але "на скору руку" - просто натягнув поверх пошкодженої обшивки ще одну:

Стокову обшивку викинув, і за допомогою "болгарки" з пелюстковим кругом почав міняти конфігурацію сидіння:

В якості матеріалу для нарощування "м'яса" використав поролон вторинного зпінення щільністю 120 кг/м3.

Форму придавав все тою ж "болгаркою". В передній частині сидіння піднялося на 20 мм, а "гребінь" між водійською і пасажирською частинами піднявся на 10. Після чого натяг обшивку:

На жаль, обшивка не повністю повторює форму "чаші". Треба буде щось думати.
Покатався трохи - ефект дуже помітний. По-перше, можна змінити позу, по-друге - не "наповзаєш" на бак.
Але вирішив ще трохи допрацювати: добавити елемент між сидінням і "спинкою", занизити сидіння і завузити його передню частину (щоб зручніше було їхати в стійці:)

після чого наклеїв 3 мм "автомобільний" поролон на тканинній основі, щоб замаскувати неоднорідну структуру вторинного поролону:

Фінальне фото, на жаль, зробити забув.
Можу сказати, що посадка стала значно комфортнішою. Разом з заниженими підніжками - те, що треба. Залишилося тільки щось придумати з обшивкою, щоб вона не була натягнута над основою, а повторювала її форму. Думаю...

Навздогін:
Замість гнізда прикурювача поставив вольтметр (статор генератора вважається "слабким місцем", тому напругу бортмережі і акумулятора варто контролювати):

І прикрутив пару тубусів. Бо пляшка з миючим засобом, компресор і ще жменя різної дрібниць наводили безлад і гриміли в задньому кофрі. Тепер все тихо:

Непокоїв мене факт, що обслуговувати передню частину мота (колесо, пера вилки, підшипники) не маю можливості. Що потрібен підкат. Перечитав/передивився 100500 варіантів (в основному під траверсу), всі вони виявилися досить громіздкими та складними в виготовленні. А "табуретка", якою користувався для обслуговування Твіна - для Версіса була не придатна.

Але днями прийшла в голову ідея. Швиденько мотнувся на металобазу, купив метр труби - і в гараж.
Вийшло отаке:

Це просто ще одна верхня половинка "табуретки". Працює легко, тримає чітко. Я задоволений )

гарний девайс вийшов, корисна річ

_________________
То что судьба сломала, только любовь починит...

Нарешті сидіння стало таким, як я його собі "малював" в голові.
Оскільки сам шити не вмію - то просто віддав його дядьку на гаражах, і через 2 дні отримав отаке:

Є шанс, що скоро випробую в "дальнячку".
А ще на ОЛХ підвернулася задешево експидеційна каністра на галон. Зварив кронштейн, залив епоксидкою - наче все вдалося:

До речі, вже проїхав першу тисячу. Пробіг 51117 км. Їдемо далі )

Ого! ВІТАЮ Версусоводів) Одразу бачу що мотак радує і дарує ємоцій повні відра, а 50ка то просто цифра, бо в душі ми всі молоді
Євген, а які в тебе вага/зріст?

Всі ми діти, просто з віком іграшки дорожчають


94/182. Явно не для стокового Версіса

Вітаю! З задоволенням спостерігаю за вдосконаленнями. Сподобалось, як виглядають каністри на клітці мотору. напевно, після перемоги собі теж такі поставлю (але білого кольору треба ). У мене "звичайний" дорожник ER6N, але цілком згодиться у якості туристичного.

Дякую! Навіть не знаю, від чого отримую більше задоволення - від покатух, чи від реалізації чергової задумки-апгрейда )


То не каністрИ, а каністрА. Випадково попалася на ОЛХ за смішні гроші - не втримався.
А на другу сторону вже їде сумка на дугу. Жовтенька

Наскільки я зрозумів - вони дуже подібні, але в той же час і дуже різні )

94/182 ... Думаю то особисті відчуття, бо мені з 70/186 норм, але з підніжками якийсь негаразд трохи відчувається
ПиСи : ер6 і верс на одній базі ,ось і схожість.

Я не чув про проблему зповзання на бак у "Єрша". Можливо, з-за іншої конфігурації сидіння, іншої посадки. А от у Версісів це загальновизнана проблема. Саме просте рішення - підняття передньої частини сидіння на 20-30 мм. У мене спочатку теж був кіт-комплект для цього, але після того, як сидіння переробив - комплект подарував іншому версісоводу. 20 мм суттєво змінюють посадку.
Ну і занижені підніжки теж роблять свій вклад.
Попробувати ще б кермо трохи вгору і на себе змістити...

Здійснив перший в своєму житті "мотодальняк". Ще й сольний. Мав їхати з знайомим (теж версісоводом), але у нього "не зрослося". Тому рвонув сам.
Южноукраїнськ - Умань - Вінниця - Хмельницький - Кам'янець-Подільський - Дунаївці- Хотин - Чернівці - Яремче - Яблуниця - Буковель - Ворохта - Тернопіль - Хмельницький - Вінниця - Умань - Южнукраїнськ.
Виїхав в п'ятницю вранці, повернувся в понеділок ввечері. Один день практично "випав" з-за дощу (якби не дощовик - були б мені непереливки). "На круг" вийшло 1730 км. Мот - без нарікань. Емоцій - море!
Ну і трошки фото "насипом":




Пробіг 54200. Їдемо далі )

Дуже гарний початок в спілкуванні з мотаком! З перших постів відчувалось приготування до чогость "такого" ) Цікаво, як планувався маршрут?

Ех, мене "розкусили"...
Так, дійсно. Приготування до "чогось такого" почалися давно. І навіть не з перших постів, а задовго до них. Мрія про далеку мотоподорож "свербіла" дуже давно. Але спочатку марштут планувався інший. "Південна петля": Херсон, Олешки-Асканія, Енергодар, можливо - Бердянськ, Кривий Ріг (тоді там син навчався), Кропивницький - і додому. І це все на Твінкамі. Але лютий 22-го перекреслив все. Окрім мрії.
Версіс і вибирався з таким прицілом, щоб це був верткий міський мот, але з можливістю зрідка "психанути" на декілька сотень (або тисяч) кілометрів. Ну і, відповідно, під такі задачі "заточувався" в міру сил і розуміння. І, в принципі, вважаю - не промахнувся ні з вибором мота, ні з апгрейдами.
А маршрут... Треба було вирішити пару питань в Тернополі. "Дивним чином" час вирішення цих питань зпівпав з відпусткою.
Дружина покрутила пальцем біля скроні і сказала: "Ідь, ти ж все одно все вирішив". Ну і поїхав в той куточок країни, де ніколи не був (Кам'янець-Хотин-Яремче-Ворохта). Заодно заїхав в Тернопіль
Якось так.

Блін, я теж хочу, щоб мої шутки не розуміли так само, як тут в першому пості цієї теми

Вітаю з новим мотом! Цікаві покатухі, наливай ще!

Вчора був насичений (в т.ч і емоційно) день. А почалося все з того, що я задумав замінити свічки. І з цього моменту контроль над ситуацією було втрачено
Свічки замовив. Приїхали. Наче, навіть, справжні.

Оскільки для того, щоб замінити свічки, треба "розкидати" пів-мотоцикла - то вирішив об'єднати цю процедуру ще з декількома видами робіт, не критичних, але бажаних. А саме - чистка форсунок, синхронізація вакуума та пошук "цвіркуна" по пластику, який заважав жити на 4-4.5 тисячах обертів.
Частина 1. Свічки.
Зняв пластик, бак, витягнув фільтрбокс - є доступ до свічок. Витягаю ліву котушку - оп-па! Тріщина корпуса по всій довжині Я так засмутився, що навіть фото забув зробити (і взагалі фотографував мало, бо...) Права котушка, слава Ктулху - ціла. Тріщину залив лаком, поліз на ОЛХ. Благо, котушки були в наявності, замовив.
Замінив свічки. Надів котушки.
Частина 2. Форсунки.
Щоб зняти форсунки - треба зняти рампу. Здавалося б - 2 гвинти і 3 хвилини роботи. Ага, щаз! Правий гвинт "пішов" відносно легко, а лівий - ні в яку. І насадка правильна, але... В результаті я таки "злизав" шліц. Довелося знімати блок заслонок, дремелем в шляпці болта робити паз - і лише після цього з допомогою плоскої дебелої насадки і матюків болт подався. Хух...
Дістав форсунки, оглянув - крамоли не побачив. З лабораторного блока живлення, 5-кубового шприца, пари метрів дроту і "мікрика" зробив убердевайс для чистки форсунок. Головний інгредієнт - банка карбклінера:

Форсунки електромагнітні, впевнено відкриваються вже 6 вольтами, полярність не важлива. Можна, звичайно, і від акумулятора, але через якусь лампочку 12-вольтову. Перед процедурою обов'язково зняти ущільнюючі кільця і не забувати про те, що карбклінер горючий, а його пари чи туман - ще й вибухонебезпечні, та й для здоров'я не дуже корисні.
Форсунки тримали тиск нормально, але факел розпилювання був трошки не рівний. Буквально десяток "чмихів"- і форсунки почали генерувати практично ідеальний рівномірний туман.
Перед установкою форсунок в рампу посадочні місця легенько мазнув аналогом ВД-40 від К2. Щоб не "закусити" кільця. Зборка пройшла без ексцесів.
Частина 3. Синхронізація вакуума.
В мануалі прочитав, що вакуум в впускних трактах обох циліндрів на холостих має бути приблизно рівним і дорівнювати 37.9 ±1.3 kPa. Оскільки вакууметра у мене не було (вже замовив ) - вирішив хоча б "вирівняти" його по циліндрах за допомого простенького дифманометра з шматка прозорого шланга, дошки і десятка стяжок:

Трошки довелося пошаматити з бензобаком, але врешті-решт притулив його задом-наперед, на місці сидіння.
В якості повітряного фільтра для цієї процедури використав медичну маску (хоч для чогось тепер згодилася):

Ще є момент - обов'язково треба підключити датчик, що знаходиться в корпусі фільтр-бокса, щоб не "зловити джекічана".
Процедура виявилася не складна, швиденько закінчив, і тут почалося...
Частина 4. Збірка. Армагеддець.
Під час установки фільтр-бокса умудрився загнати не по різьбі один з 4 гвинтів, що його тримають. Мало того - ще й провернулася гайка в пластиковому фланці блока заслонок
Гвинт висвердлив, гайку вварик нову. Попив водички, поміряв пульс... Наче живий
Поставив на місце фільтрбокс, бак, весь пластик, сидіння (!!!!). Завів. І "приборка" мене порадувала червоним оком "Fi"
№%?:*(?)*_?_)_!!!!
Знову - сидіння, бак, пластик. Перевірив всі фішки - все на місці. Притулив бак, завів - помилка теж на місці
Вирішив почитати інструкцію (щодо розшифровки кода помилок). По інструкції зчитати код не вдалося. Допоміг ютуб - десь на його просторах знайшов відео, що коди помилок читаються не просто при ввімкненому запаленні, а на заглушеному через кнопку на правому пульті двигуні. Прочитав. 5 довгих, два коротких. Обрив або КЗ котушки запалення №2. А тріснула котушка №1
Та де ж я так нагрішив, га?
Знову бак - геть, фільтрбокс - геть... І вишенькою на торті вчорашнього дня виявилася знята з другої котушки фішка Коли і як я її зтягнув - не збагну...
Приїхав син. Побачив мій істерично-депресивний стан, мовчки перевдягнувся, допоміг зібрати мот і ліквідувати безлад в гаражі.
Завіса.
Пробіг 55060.
Мот працює, джекічан не горить. Холості "на холодну" стали рівніші.
Але ж післязавтра приїздядть котушки. І я знайшов вакуумметр...
P.S. А "цвіркуна" я таки теж знайшов і ліквідував )

Головне, що цвіркуна знайшов, все інше фігня Ох, начитаюсь, я Вас, пан Євген...Поки погода дозволяє їздити,то краще їздити, а все інше перенести на "несезон" щоб від гріха подалі))

Ну, тут є два моменти. По-перше, та ж котушка могла мені сказати "Фсьо!" за декілька десяткив чи сотень кілометрів від дому в степу. А по-друге - від процесу доведення до ладу мотоцикла я отримую не менше задоволення, ніж від покатух. Тільки в першому випадку задоволення приносить результат, а в другому - процес )

А так завжди, влізиш кудись щось елементарне зробити - і панєслась))) зачепився за одне, друге, потім п'яте, і так пів мота перебрати можна.
А стосовно знятої фішки) Це взагалі елементарщина і скоріше не баг, а фіча
Купляли ми з чоловіком мою Сібіху. Поїхали у Львів, там перелазили всюди, передивились в усі вузли, перемацали, перешатали. Вплоть до зняття (припіднімання) баку, щоб подивитися свічки. Коротше, все ок, зібрали все назад, заводимо знову - а мот не заводиться. Стартер маслає, а мот не заводиться. Власник вже, бачу, знервився весь, бігає навколо, каже - ніколи такого не було, завжди з пів тичка стартував, що воно таке.
Стали знов все розбирати, хотіли свічки знов діставати, щоб подивитись, що то стало - чи то іскри нема, чи то бензин не надходить. Но до повного розбирання не дійшло - знайшли шлангочку, яка йшла від бензокрана до голови)) Там ж вакуумний бензокран, і тупо бензин не йшов в карби)))))) шлангочка злетіла, коли ми припіднімали бак. А раз ми її не помітили і спеціально не знімали - то, звісно, ніхто і не подумав, що цей момент треба проконтролювати, і вдіти цю шлангу назад)) Як тільки все зібрали до купки - Сібіха завелась, як їй і положено, з пів тичка, і заводиться так і зараз
Друга така сама історія - вдівали з чоловіком чохли на сідушки на машину. Знімали з "рельсів", щоб все гарно заправити і зачепити. Потім почався дощ, бігом збирали все назад. Заводимо машину - а там горить помилка подушки! розбираємо назад, благо дощ не сильний. Так і є, одна з фішок під сідушкою не вдіта) Замикаємо назад ту фішку, збираємо все знов до купи, заводимо машину... Помилка подушки) Так і горить) Коротше, тільки в майстра через комп зняли.
Так що фішки то таке))) Як і болти злизані. І руки обов'язково десь обдерті, хоча б трошки)