В вівторок зранку помітив, що бортовий самописець (китайський вольтметр) показує явно щось не те. Напруга на холостих менше 11.8-12.1, напруга на трасі - ледь 13. Ввечері проскочив в гараж, обміряв - так і є, обмотки генератора "звоняться" на масу
Ціна нового статора така, наче його намотує власноручно Ілон Маск, а Білл Гейтс лаком покриває.
Буду відправляти в перемотку.
В принципі, читав, що наш "гена" вкупі з шунтуючим реле-регулятором - слабке місце (власне, з-за цього і ставив вольтметр), але трошки неприємно.

Що це з ними таке, слабкий лак чи перегрів? Дивився на алегро: уживанний статор 15го року 400зл. Китайский для 7го року 300зл. Яка вартість перемотки?

Генератор у нас досить слабенький, а реле-регулятор - шунтуючого типу. Під час роботи генератор видає 42 і більше вольт змінного струму, а реле-регулятор його "обрізає" до 14 методом шунтування (закорочування).
Взагалі-то вихід з ладу генератора в наших моторчиках - досить часте явище. Це друга "дитяча хвороба" (перша - обрив правого випускного клапана на певних роках випуску мотів).


На Алі знайшов ціну 1900 грн. Але вийявилося, що один "шапошний" знайомий професійно і якісно мотає двигуни квадрокоптерів (по суті, те ж саме, тільки мініатюрніше). Зробить за 1500, з урахуванням побажань.

Я знову "на коні".
Генератор перемотано трохи товщим дротом і трохи меншу кількість витків.
Поставив (прокладку кришки, можна було намацюкати герметиком, але вкинув нову), замінив фільтр/оливу (стара пробігла майже 6к).
В процесі було віддефектоване реле-регулятор. Майже "згнили" дві ламелі в роз'ємі. Відреставрувати спробую, але все одноо придбав і поставив інше, від Йорша.
Завів - все працює. Напруга по бортовому "показометру" 14.0-14.3 вольта, незалежно від обертів. Мені подобається - AGM акумулятор з такою напругою зарядки живе довше.
В процесі ремонту трішки "випав в осад" від цін на нові оригінальні запчастини. Реле-регулятор - близько 6 тис., статор генератора - майже 20! КАРЛ!!!
Додатково - замінив задні вказівники повороту. У них кріплення дуже специфічне, і з-за старіння і руйнування гумового елемента лівий поворотник на, з дозволу сказати, "дорогах" Миколаївщини почав вивалюватися. Поставив не оригінал, побачимо - як триматимутся.
Пробіг 56700 км.
Їдемо далі.

З поверненням !
Цікаво... дивився ціни на генератори, оригіналу не знайшов, замовити можна тільки через дилера. ОЕМ в Англії та Польші коштує від 120 до 280 евро, а китайский ,як писав раніше від 300зл(десь 70евро) до того генератора китайці додають ще й регулятор. Поки шукав генератори, потрапив на якийсь англійський форум і трохи почитав... Із цього форума зрозумів, що генератор взагалі норм і ставиться ще на якісь ямахи та декілька хонд, тому до сих пір не розумію в чому слабкість нашого генератора. На наших мотиках проблеми починаються після 30тис миль і всі негаразди трапляються через регулятор. Регулятори для таких типів генераторів ВСІ шунтуючі, але наш має якийсь інший алгоритм роботи і навантажує наш генератор на 100% незалежно від споживання електроенергії і це дуже помітно в тому що кришка генератора гарячіша ніж двигун.Починаючи з йоршів , з якогось там року, почали ставити інший регулятор і проблеми більше не виникало.
Ось щодо показників напруги, то в мене з лампою 55w було 13,6v на прогрітому двигуні і трохи просідало під час вмикання вентилятора, з лед лампою 15w - стабільно 14,2v(рідко, але буває бачу 14,3v)

Дякую.

Може, питання в тому, що якісь РР "викорочують" одну обмотку, а якісь - усі три?

У мене до поломки напруги були трохи вищі. 14.1-14.5 вольта. При чому на холостих напруга на пару десяток вища, ніж на номінальних.
Оскільки зараз були змінені 2 фактори (і статор має на 10% менше витків, і РР інше) - не знаю, що стало причиною невеличкого зниження напруги. Відреставрую редне РР, підкину - виясню.
При перемотці майстер казав, що лак з дроту вже буквально обсипався, що свідчить про серйозний перегрів обмоток.

"Наші руки - не для скуки" (С)
Все мені "свербіло" поставити кермо на проставки, зробивши його трохи ближче, і трохи повернути "від себе", щоб змінити кут нахилу гріпсів.
Днями на ОЛХ натрапив на алюмінієве кермо. Товщина стінки - 5 мм. І профіль трошки інший, воно на 25-30 мм вище за стокове. Ціна була гуманна, замовив, приїхало:

Легеньке, на вигляд міцне. Стінка дійсно 5 мм.
Заїхав в магазин метизів, купив пару цанг:

і пару анкерів по бетону (заради довгих гвинтів і конічних розпорних гайок)
Після установки виявилося, що профіль керма трохи інший. І рукоятки не стають не своє місце. Тобто крайні прямі ділянки нового керма коротші десь на 25 мм, ніж стокові. І кріплення машинок зчеплення і гальма "вилазять" аж на згини. Біда...
Довелося замовити у токаря тюнінгові грузики-балансири, котрі заодно являються і подовжувачами керма:


Приміряв - все ок.

(фото без захисних "лопухів", бо коли повністю зібрав - вже було темно)
В результаті кермо стало приблизно на 20 мм ближче, на 20 мм вище. Хват теж став ширшим на 50 мм, але габарити по керму не змінилися з-за нових балансирів. Дзеркала теж стали ширшими на 50 мм, тепер плечі в них не видно. І майже перестали вібрувати.
Катнувся кілометрів 20 - схоже, стало зручніше. В стійці - точно зручніше.
Ну або це ефект плацебо
Пробіг 58500 км. Їдемо далі.

Як на мене то трохи не так зробив. Важки працюють через сайлентболки, а тепер вони стали просто затичками. Чому не б не залишити стокові важки, подовжувачі керма зробити окремо, а потім все вкупі зафігачити в кермо та стягнути одним болтом?
Доречі їзда стоячи - мастхев ,в мене все ніяк не доходять руки занизити підніжки по твоєму рецепту) А потім дуальні шини , шприхові колеса і ми в рядах адвенчурів

У мене не було ніяких сайлентблоків на стоковому кермі зі стоковими важками.
Просто болтом притягнкті до керма.

По-перше, не хотів збільшувати габарити по керму. А зі стоковими важками це нереально.
По-друге, виявилося, що алюміній, схоже, демпфує вібрації краще, ніж стоковий сталевий.

Ну десь мастхев, а десь нагальна необхідність. "Велкам ту Миколаївщина" )))

Так не в кермі, а в самих важках. На вихідних зкручував їх і сам здивувався, бо на Турері "такої фігні не було"

По керму: з велотеми знаю ,що алюміній дуже жорсткий метал має гіршу амортизацію відносно сталі, та дуже забиває руки. Тож чекаю міцного тест драйва та відгуку, бо цікаво як воно буде на мотаку:)

От і трапився мені перший цвях.
Шуруп з клейовим покриттям з Аліекспрес справився з задачею на "відмінно", але стан шини був такий, що явно "пора". Перевзувати мот планував взимку, під ТО, але оскільки погода ще дає можливість кататися - вирішив не затягувати процес. Пара Pirelli Scorpion Trail 2 була видобута з "заначки" і завезена на шиномонтаж (фото - згодом). На жаль, у нас не балансують мотоколеса, доведеться щось самому творити.
"Під шумок" вирішив обслужити супорти. Виявилося, що задні колодки вже "всьо". Замовив. І поліз глибше. Коли врешті-решт таки зміг витягнути поршні (чомусь ішли досить туго) - то стан гальмівної рідини в супортах був жахливим. Точніше, рідина нормальна (я міняв), але в кожному циліндрі була пристойна кількість якоїсь гамули, схожої на брудне мастило чи якусь густу емульсію (фото не робив - було мало часу і багато грязюки на рукух). А на поршнях, на тій їх частині, котра "назовні" - купа якогось закоксованого бруду, котрий відмиватися не бажав ніяк.
Але "терпіння і труд все перетруть". Відшкрябав-відмив-відтер. Промив гідролінії,зібрав...
Нарешті колеса і супорти на місці. Реверсивний метод заповнення і прокачки гальмівних контурів економить купу часу, нервів і дозволяє виконати цю роботу, не вдаючи з себе восьминога)). Треба буде написати невеликий мануал - знайшов рішення, яке дозволяє додатково пришвидшити і спростити процес.
І заднї гальма, і передні стали значно "гострішими". Суттєво зменшився вільний хід, зникла "ватяність". Випробувати на дорозі не встиг - була вже ніч, коли закінчив роботу. Випробую сьогодні.
Пробіг 55140.

Минулий тиждень видався мотонасиченим. Під час ремонту шини зрозумів, що вона вже "всьо".
Перевзування планував на наступний сезон, але погода каже: "Ідь тут і зараз!" )))
Дістав з заначки пару Pirelli Scorpion Trail 2, відвіз на шиномонтаж. В процесі виявив, що задні колодки теж "всьо".

Замовив нові. Привів до ладу гальмівну систему (попередній пост), поставив нові колодки.


В суботу треба було з'їздити в Голованівськ (близько 100 км), але погода була така, що гайнув трохи далі
Оскільки часу було вдосталь - навіть вийшло трохи пофотографувати(ся).
Мигія, радонове озеро:






В Голованівську трапився "нєжданчик": в кофрі відкрилася пляшка мінералки, і все, що там було - намокло (рюкзак, чохол шолома). Добре, що документи були в водонепроникній кишені.
Воду вилив, барахло розіпхав на кишенях, а рюкзак запхав між дугою і двигуном:


і гайнув далі.
Тепло від двигуна, тепло на вулиці (день виявився зовсім літнім, +25) та набігаючий потік повітря зробили свою справу - через 100 кілометрів рюкзак був повністю сухий )
Раніше такий "фінт вухами" робив з кросівками після зливи. Метод робочий )
Ну і фінальна частина маршруту - музей мотоциклів. Знаходиться за Уманню, поряд з комплексом "Застава", в лісі. Експозиція - близько 2 десятків мотоциклів часів союзу (як нашого виробництва, "Дніпри", "ІЖі", "Восход", так і з близького зарубіжжя - "Яви" та "Чезети". Вхід вільний.











"Смак з дитинства" - Восход 3М. "Трохи їдем, трохи пхнем"
Мав такого ж, тільки жовтого.


Оглянув раритиети - і повернув додому.
В ліску зупинився біля місця відпочинку:


Зайшов в ліс... Зіпсував настрій. Люди - свині.

Весь маршрут склав 330 км. Проїхав "на одному подиху". Маленьке відео, створене програмкою трекінгу:
https://www.youtube.com/embed/5heDz_f25Tg
(всі мої потуги інтегрувати відео в повідомлення не дали результату, тому виклав просто посилання)
Пробіг 59600 км (в попередньому пості помилка - читати 59140).
Мотоцикл проблем не створює. Ідей по його покращенню - вистачає
Їдемо далі.

Що то за реверсивна прокачка така?! На велосипеді заливаю гальмівну(мінеральна олива) в обратному напрямку ,тобто через супорт, так немає геморою з прокачкою. А на авто міняв задні трубки і прокачував розрідженням за допомогою 100го шприца і результат ОК. Тільки різьбу на штуцері треба мазати густим мастилом щоб не хапало повітря.З мотаком так взагалі простіше простого бо все під рукою))

ПиСи: Класні місця на фото - люблю таке .

А що за крила? Зібрався політати?

Ну оце ж і є реверсивна прокачка. Знизу вгору. Шприц, силіконовий прозорий шланг і швидкозажимний зажимчик для фіксації шланга на штуцері. Мот поставити вертикально (не на бічну підніжку, а на підкат чи пару брусків). На шприці шланг закріпити стяжкою. Спочатку від дального (лівого) супорта заповнюється система до моменту заповнення розширювального бачка. Причому спочатку шприцом треба робити невеличкий рух "в себе" (бульбашки повітря виходитимуть в шприц), а лише потім тиснути на поршень шприца і заповнювати систему. Рідину з бачка вибрати і утилізувати (нею вимивається мачмала з гідроліній і супортів). Аналогічно заповнити бачок через штуцер ближнього (правого) супорта. Затягнути штуцери і прокачати курком систему до моменту, коли колодки притиснуться до дисків. А потім - невеличкий фінт вухами: одягаємо шприц, в якому є пара мілілітрів гальмівної рідини, на штуцер правого супорта, фіксуємо на штуцері хомутом, закріплюємо шприц вертикально поршнем вгору і починаємо прокачувати систему курком. Гальмівна рідина разом з залишками повітря починає наповнювати шприц, рухаючи його поршень (шприц виконує функцію гідрозатвора і унеможливлює потрапляння повітря в систему). Робимо так, поки в шприц не перестають потрапляти бульбашки. Повторюємо процес з лівим супортом. Не забуваємо доливати рідину в бачок до рівня. Вуаля - система заповнена і прокачана. За все-про все хвилин 20 без сторонньої допомоги.

Є гарні місця. Але життєдіяльність хомосапієнсів маже всюди псує враження...

Та ні, просто позичив для фотосесії. Зазвичай пересуваюся на мітлі

А в мене є крила, але лише уві сні літав.

Наші руки - не для скуки ))

Ще за часів " ІЖака" робив таку фігню для статистичного балансування маховиків, коленвалів та коліс, але колеса так і не балансував. Знайомий з шиномонтажки казав, що баланс колес треба вивіряти в двох площинах та контролювати динамічно(чи щось на те). А на Турері думав варіант: познімати підшипники і спробувати накинути на станок в сервісі, а який там діаметр осі під авто колесо - навіть не пам'ятаю

Це питання більш актуальне для автомобільних шин, у котрих пляма контакту з дорогою широка, і може мати місце дизбаланс на різних її краях. До того ж автомобільне колесо закріплене консольно, на відміну від мотоколеса (в більшості випадків). А у колеса мота пляма контакту вузенька, і вплив цього фактора нікчемний (звичайно ж, якщо колесо не має "вісімки"). Єдине - для повного фен-шуя можна грузики клеїти з двох сторін в одній і тій же точці ))

Та ні! Тип кріплення колеса та пляма контакту взагалі ніяким боком до балансування не відносяться, бо колесо, в цьому випадку, розглядається як маховик. Якби колесо було вузеньке та велике - но ніяких проблем, але з заднім бубликом здається такий фінт не пройде. Ось буду в гаражі, зверну увагу як поклеєні на колесі важки бо цікаво стало))

Так. Але при роботі підвіски консольно закріплене колесо рухається не завжди строго плоскопаралельно.
На балансування це з першого погляду не впливає, але...
А пляма контакту була дійсно трохи "притягнута за вуха" для розуміння, що ширина автоколеса і його діаметр - це величини одного порядка, а от ширина і діаметр мотоколеса - різного.

Формально наше заднє колесо відносно колеса автомобіля аналогічного радіуса і є "вузеньким". Ключове слово - "відносно".

Захотілося спробувати "турингові" широкі підніжки. Почав гуглити - виявляється, є два варіанти: або повна заміна підніжки на тюнінговану (але ті тюнінговані коштують, як крило від F16), або установка "розширювача". Другий варіант значно бюджетніший, є купа рішень на Алі, але знову "засада" - готове рішення є тільки для Версіса 2 покоління. У рестайлових трохи змінений конструктив, зйомна (?) гумова вставка і вже готові отвори для кріплення. Та й сама підніжка вже монолітніша, без циліндричної ніші знизу.
Полистав Алі, приглянулися два варіанти: для Хонди NC і для "Гусей". Хондівський, наче, універсальніший по кріпленню, але гусячий, наче, правильніший ідеологічно. Та й дешевший (9.5 баксів з доставкою). На ньому і зупинився.
На днях приїхало. Якість на "4", деталі відлиті з якогось алюмінієвого сплаву , а не фрезеровані (хоча, що я хотів за 10 баксів?). Зате з розмірами і типом кріплення вгадав. Діаметр "закладної" точно зпівпав з діаметром "виборки" знизу підніжки. Тільки довелося трошки зняти фаски по краях.
"Закладні" використав в якості кондукторів для свердління отворів в підніжках. В гумових накладках підніжок зробив потаї до металу свердлом на 10. Зібрав - виявилося, що гвинти треба трохи довші (тримається на 3 витках), сьогодні заміню.
Проїхався - зручно. Особливо в стійці. Тільки треба перерегулювали "лапки" перемикання передач і гальма.

Прикольна ідея Тільки, тут одразу питання: Чи буде злітати нога з метатевої підніжки без зубів? На "Турер" робив "зубаті" підніжки, тільки, майже стокового розміру і результат мені дуже сподобався. Тож, якщо лізеш в "говнолін", готуй собі пару зубатих платформ

Та якось не тягне в грязюку Версісом лізти
А щодо "зубів" - була думка зробити існуючі виступи більш ребристими. Побачу, може і реалізую.