Всім мої вітання.
Вирішив своєму конику теж завести "блох в світері" (blog in Twitter). Тобто БЖ. Оскільки мот у мене вже пів-року, і по ньому було дещо зроблено - перший пост буде "многабукф". Зразу попереджую – в деяких моментах присутній лютий «колхозінг», тому подальший перегляд даного БЖ перфекціоністами та виробниками даного мота небажаний
Всі фото - в вигляді мініатюр, клікабельні. Але по порядку…
Восени 2020 року став власником Твіна 2019 р.в. Екземпляр - не простий, а трохи прокачаний (встановлений новий двигун з кітом на 300 кубиків, "запиляною" ГБЦ і втановленим PWK-30. За пророблену роботу (а також за терпіння під час відповідей на мої ідіотські запитання і за допомогу при переєстрації) – окрема подяка Євгену Rajk.
Загальний пробіг на момент придбання становив 11600 км, з них пробіг нового мотора - 700 км. На той момент всі рудименти, що мали відпасти (хвіст, щиток цепки, піддсвітка приборки) – вже відпали )
До свого нового місця проживання Твін добирався так:
Наступного дня був зібраний і виведений на першу прогулянку:
На протязі двох тижнів був розварений і встановлений на місце «хвіст», а також придбані і взуті нові «тапки» Deli Tire SB-117 (основна експлуатація мотоцикла – асфальт і дуже лайт ендуро по сухому грунту). Також була замінена лампа головного світла на іншу, з більш правильною СТГ.
А потім настали холоди, кататися вже було некомфортно (ке-кхе), і з’явився час на деяк доробки.
Були замінені гальмівні шланги на армовані (з невеликою зміною траси), замінені задні гальмівні колодки (передні виявилися в пристойному стані). Також були замінені манжети (сальники) підшипників переднього колеса.
Масло в моноаморті замінив на Fuchs 2.5W. Також під заміну пішов верхній сферичний шарнір моноаморта (був присутній люфт). Замість нього в даний момент запресований трошки модифікований поліуретановий сайлентблок від «Спринтера», але вже підібрав і придбав сферичний шарнірний підшипник. Залишилося лише переточити втулки.
Далі був демонтований маятник, випресувані і перемиті/перемазані голчаті підшипники. З транспортерної стрічки виготовлений слайдер цепки (в продажу не знайшов):
Потім прийшла черга глушника. Заклепки були висвердлені і замінені на болтові з’єднання (приварив гайки зсередини). Набивка замінена на керамічну, глушник зібраний на високотемпературний герметик. Звук став значно приємнішим.
З-за нештатного монтажа карбюратор був зміщений назад. З моєї точки зору це не зовсім правильно (додаткова довжина впускного колектора не є гуд), була ймовірність підсосу повітря на з’єднанні фільтр-бокса з карбом, та й трос газу заходив в карб під кутом (що інколи викликало «зависання» обертів двигуна). На Алі був знайдений перехідник 45х49, і карбюратор був встановлений на належне місце.
На мотоциклі була встановлена цепка DID 520HV, з-за величезної ширини котрої вставка лопушки вигризлася за 600 км. Цепка була замінена на DID ERVT, вставка відреставрована поліуретаном (фото ловушки - не моє, надане кимось з камрадів.)
Попутно замінив повітряний фільтр.
Під час покатушок звернув увагу на перманентний недогрів двигуна. Стоковий термостат, налаштований на 60 градусів, замінив термостатом від Бенеллі ТНТ300. Радикально це не допомогло, але градусів 10-15 температури на трасі добавило.
Наступною доробкою в стилі «Квадратіш. Практіш. Гуд.» став захист цепки. Матеріал – 3 мм алюміній, інструменти – «болгарка», молот, здоровенні лещата. В місці найбільшої амплітуди коливань цепки добавив накладки з поліуретану (бо інколи цепка чиркала). Паралельно замінив підшипники в роліку на «мейд ін Жапан».
Ну і крайньою «доробкою» було встановлення додаткових фар з чіткою СТГ (оскільки рідне світло – ну ніяке)
[youtube]https://youtu.be/1CLT2-R9bV8[/youtube]
На даний момент пробіг 12626 км. На 12600 замінив масло в двигуні (Fuchs 10w50) та фільтр (HiFlo HF112). І відкрив сезон.
Але в загашниках ще немало задуманого, придбаного, зробленого… Так що, сподіваюся – «Далі буде…»
