Вітайте мене з обновою
Я трошки пізніше розпишу свої враження, і як ми по неї їздили у Львів, і як на намучилась на бруківці вперемішку з трамваями, і як потім їхали додому і я офігівала, як вона ЇДЕ І по посадці.
Але трошки пізніше)

Вітаю з придбанням, бажаю задоволення за кермом Хонди

_________________

Вітаю, вітаю з новим конем, гарний апарат, багатьох кілометрів та вдалих пригод!!!

Дякую всім)

Мене чоловік всі ці роки вмовляв прокатитись на чомусь мощнішому, але я не хотіла - я насолоджувалась Стідом. І поки я не дозріла - сама - що я з нього виросла, доти я навіть сідати на інші моти не хотіла)
І якби я після Юбра взяла б одразу сібіху, я б все одно продовжувала хотіти Стіда, бо я мріяла про нього ще ледь не зі школи. Мені тоді було важливо ось це байкерство, чопперність, рок, мітол, хром, бу-бу-бу, і все таке інше. І поки я в це не награлась - ні про які "прості" мотоцикли і мови йти не могло.



А тепер я награлась)) Тепер я хочу просто їздити. Їздити спокійно, але знати, що моя крейсерська швидкість - це не верх діапазону обертів, а лише середина. Що мотору спокійно. Що я можу легко і шидко вискочити на обгон, а не довго вичікувати, щоб зустрічка була вільна до самого горизонту)) Так, мотоцикл все одно має бути красивий, але це зовсім іншого плану краса.

Коротше, попрощавшись зі Стідом, я одразу подзвонила за мот, на який поклала око. Домовились з власником, з'ясували різні нюанси, він зняв для мене фото і відео... і в неділю в сім ранку ми рванули у Львів на чоловіковій Диверсії. Власник зустрів нас радушно, дуже приємна людина. Все показав, розказав, навіть знімали бак дивилися свічки, а там підлізти ще треба постаратись)



А потім їхали до нотаріуса. Власник на машині, чоловік на Диверсії, і я позаду, на своїй Булочці. А нотаріус, що погодилась вийти в неділю, знаходилась в самому центрі Старого Міста. То ми ще й екскурсію собі влаштували) І повз Арсенал їхали, і Оперу, і вузькими вулочками з одностороннім рухом, корками, і водіями, які на то-є-джипах вважають себе мопедистами і лізуть між тобою і тротуаром, витискаючи тебе на трамвайні рейки... Я дуже люблю гуляти по Львову пішки, но просто ненавиджу його на мотоциклі))) Це треш, це бруківка, слизька, горбата, це рельси, вздовж яких треба їхати, страшно їхати щоб не наїхати, страшно пересікати їх під гострим кутом, майже вздовж, бо зробити "нирок" нема кудой, бо справа і зліва машини впритирку... А ще екіп, спека, біля нульова швидкість, стрес, новий незнайомий виксокий мот, страшно... Коротше, в нотаріуса поки сиділи, в мене аж шкіра на обличчі покалувала, пальці трусилися, голова кружилася, в очах темніло. Ніколи більше у центр Львову на мотоциклі я не поїду!!!))))

Видохнула я, коли ми, нарешті, вирвалися з міста. По трасі їхати на моїй Булочці - одне задоволення. Я всю дорогу ловила кайф від того, яка вона контрольована, яка слухняна, як легко вона прискорюється, коли треба, як спокійно може їхати по місту на малій швидкості на рівній тязі. Як легко її закладати в поворот - її не треба "просити", навідміну від Стіда) Вона рулиться як велосипед)



Але є і певні складності. Ногами я на ній достаю так собі... "Подушечками" стопи. Що дуже незвично) Є думка трошки послабити задні аморти, і опустити вилку в траверсі на пару см.
А ще втомилась сильно спина, "загривок". Бо корпус все-таки трошки нахилений вперед, бак у сібіхи довгий, руль далеко, приходиться тянутися. А голову при цьому тримати треба прямо) Тому м'язи верха спини втомилися так, що сьогодні у мене крепатура. Але це теж не біда - вирішується проставками під руль
А стосовно колін, то посадка абсолютно комфортна, нога під природнім кутом зігнута, за 250 км нічого не заболіло, ні коліна, ні попа, все чудово

Ну і... все) Все інше т-т-т ніби в нормі, все обслужено, суміш налаштована, клапана строїлись, вилка не тече, мотор не потіє, рідини мінялися (масло тільки треба замінити), працює тихенько, сторонніх шумів та вібрації нема, просто лялечка. Ні, Булочка))



Булочкою її назвав, доречі, попередній власник. І їй це ім'я йде, вона така плотна, збита. Стід був розхлябаний, особливо на поганій дорозі, він довгий, вилка вперед, таке відчуття, що перед від заду жили окремим життям, на ямах і напливах він проходив окремо передком, окремо задком, плив. А ця прокакує цілком, купки тримається, така міцненька, ну прямо Булочка)))

Ну і ніби поки все...)) Вітайте мене з покупкою)

Так, чудова техніка, ще раз вітаю!!!

Нова історія, завжди цікава читаемо, дивимось

_________________

Дякую)
Буду старатись отримувати нові враження і ділитися ними тут

Вітаю з обновкою, а до Львівських доріг вуличок і колориту привикається ,

Вітаю з обновкою!
На мою думку, стріт, це найуніверсальніший мот.
Нехай катає та приносить задоволення!

Ще раз всім дякую)
Сьогодні на роботу поїхала хвастатись) Вже не стрьомно, но такого розслабону, як було на Стіді, ще нема) Висота незвична. З гаража ледь виштовхала. Ногами здати назад не змогла, десь якісь нерівності, нахил, і все, вже довжини ніг не вистачає, щоб попхнути мот назад. Пробувала ривками, затискаючи передній тормоз, но ніякого результату це не дало, а зі сторони виглядало, певно, забавно
То я свою Булку просто в руках підкатила заднім колесом прямо до самого виїзду з воріт, сіла і скатилась. Вона така легенька в руках! Стіда я взагалі не могла ворочати))
Тепер сиджу на роботі і все чекаю вечора, а то стоїть моя Булочка, скучає.

Дарья!!! Прими мои поздравления и с НОВЫМИ ОЩУЩЕНИЯМИ!!! Меняя класс мота , меняеш и восприятие езды!

_________________
Четыре колеса возят тело, а два - ДУШУ!!!

Дар'я, приймай вітання з поповненням у родині! Одразу подумав " Буде Хонда",бо опис був нуууу дуже смачний - всеж таки "Булочка"))
Ось що до висоти байка маю таку думку, що байк краще занижати підрізкою/переробкою сидіння, бо кліренс то святе, а переміщення ломів в траверсах дуже впливає на керованість.
То все таке... якось вирішиться і знайдеться свій дзен))
Ну що?! Бажаю тобі повного бака, рівних доріг, та незабутніх маршрутів!

Дякую ще раз)
Так, сприйняття їзди зовсім інше) Емоції зовсім інші.
Щодо заниження висоти, з сідушкою теж є свої приколи, опустивши жопу нижче до землі, зберігши при цьому подножки на тому ж місці, ми робимо кут в коліні ще гострішим, а це для мене дуже важливо. На сібісі в мене з цим проблем немає, а на тому ж ГС500 - всього за 60 км ноги заболіли...

Чоловік, коли купив свою Диверсію, і ми її пригнали з Києва, навіть одразу не помітив, що мот був опущений в траверсах на 1-1,5 см)))) Хтось низенький їздив. І коли він вернув вилку "заподлєцо", то все одно ніяких змін не відчув. Так що, думаю, 1-1,5 см особливої ролі не зіграють. Також на німецькому сайті про сібіхи я вичитала, що є спеціальні задні амортизатори, що теж додатково позволяють занизити мот на кілька см. Бо якщо просто попустити до нуля оригінальні аморти то, можливо, вони і просядуть піді мною, но тоді ж і пробивати вони теж почнуть)



А взагалі, вчора скатнулись в Летичів на рибалку, подалі від тривог. Майже нічого не зловили, но зато прокатались класно!

Як так нічого не зловили, зловили КАЙФ

_________________

А, ну це так!!!

Ще забула відмітити, Булочка в порівнянні зі Стідом, дуже легко йде по грунтовій сільській трошки колейній трошки ямній дорозі. На стіді мені б всі суглоби з рук повиривало, його валкий руль втримати - це ще треба постаратись.... Того я на ньому особливо нікуди з асфальту і не злазила...

Продовжую осваювати Булочку. Їздили вчора на Буг в район жіночого монастиря, що в Головченцях. Там дуже гарне, тихе і спокійне місце.



Згадую свою Жужу)) Бо трохи довелось.. ну не поендурити, ні, але і дорогою нормальною це не назвеш)) На Стіді я б сюди навіть не полізла. Тому що крутий схил, і земляна колейна дорога, і земля суха аж пил, і воно все звивисте, вгору, одна колея вища, інша нижче, потім вони міняються, між колесями бугри з травою і мурашниками, по бокам від колеї вже обрив і така рита перекопана земля, може щоб не з'їзжали, хз...

Коротше, почала я азартно заїзжати наверх, десь з колеї в колею переїхала, бо друга здалася мені ровнішою... і перестаралась)) перескочила переднім колесом за межі дороги, як раз ще трошки - і кювет з переритими крупними пластами землі))) Зупинилась. І стою))
Розгубилась, трошки налякалась. Починаю сповзати назад, щоб вернути переднє колесо в колею. Спочатку воно трохи, так і будучи в вивороті, поковзило об край колеї, а потім я трошки пограла рулем, і воно таки на неї закотилося! Я прям умілілась по самоє не могу, бо Стід в такій ситуації вимагав би колоссальних зусиль, щоб втримати руль і не завалитися і взагалі вивести його з положення "до упора"...

фотки не з того підйому, там не до фото було)


А далі я, будучи вже розгубленою і стресанувшою, тупо не могла тронутись - відкачувалась назад)) Я завтикала, що можна ж ногу на задній тормоз поставити...))) А я стояла обома ногами на землі, і намагалась так втримати мот, і не могла ніяк зловити той момент, коли він вже почне тягнути вгору по мірі відпускання сцепи...) Добре, що є зв'язок по гарнітурі) Чоловік припаркувався зверху на холмі, вернувся до мене, вперся ззаду Булочці в попу, щоб вона не відкатувалась - і так я змогла тронутись)
А потім хорошая мисля приходить опосля - чого я не скористалась заднім тормозом, я так і не зрозуміла... Псіханула, стресанула, розгубилась) Мот ще високий, для таких ендурних доріг мені ще трохи стрьомний)

фотки не з того самого підйому, бо там було не до фоток)


Але хочу подякувати мотоботам, які я отхватила на olx в ідеальному, реально практично не ношеному стані аккурат позавчора! Якби не вони, я б Булочку там точно вклала. Вони прям спєцом "для дєвочек", з прихованою танкеткою і каблуком, що в суммі додає 2,5 см під пальцями, і 6 см під п'яткою. З ними я на сібісі достаю до землі майже впевнено, стою практично всією стопою обома ногами, може не вистачає якихось пів сантиметра під п'яткою, але якщо одну ногу поставити на підніжку, то друга стає повністю на землю, а мот при цьому залишається вертикальним. Коротше, таких афігітєльних ботів у мене ще ніколи не було! Носила завжди, що знайду, щоб не дорого, і по розміру більш менш, і ніколи не розуміла приколу "жіночих мотоботів", думала, маркетинг і все а воно он як. Вони як тапочки, в них не жарко, впевненіше стоїш ногами, а ще у відгуках на Льюісі пишуть, що вони витримують 150 км під проливним дощем. І, доречі, передачі клацати зовсім не заважають. І каблук відносно танкетки не високий, ходити теж досить зручно (хоча мені, звикшій до трекінгових босоніжок чи кросовок було трохи незвично, но буквально перші пів години).




Коротше, я тащусь і отримую зовсім нові емоції) Назад вже виїхала без проблем, та і склон вверх був не таким крутим.

А, ще випадково пульнула 160 випереджали фури, а там скоро десь мало бути звуження дороги з двох полос в одну, то хотіли встигнути їх об'їхати до того, щоб потім за ними не плентатися... Я прилягла на бак, бо вітрозахист виявився такий собі, після 120 шумить страшно, і це незважаючи на якоби турінгове скло фірми MRA (вже тестила спойлер з Алі, вєсч, воно того стоїть, менше вітру, менше шуму, але безпосередньо в цей момент я була без нього, бо то не моє). Так ось, прилягла я ближче до бака, сховалась за вітровиком, стабільно тримаюсь від чоловіка на однаковій відстані, тут переводжу погляд на приборку, а там 160 І, бляха, воно НОРМАЛЬНО мот йде легко, нічого не реве, немає відчуття, що зараз баняки повилітають))) Просто непомітно, зненацька, легко і не страшно. І ще було куди крутити, но я вирішила, що не зараз)) Та і фури вже закінчились, а населений пункт ось ось починавс.
На Стіді вже 120 то було капєц як швидко, і "та мені і 90 крейсером норм, швидше не хочу"

Вчора зробили собі трошки замінник спортзалу))
Готуємось до зими. Хочеться вірити, що воно не сильно знадобиться, і буде витрачатись лише на шашлики

Просто кілька фоток














Наша Подільська природа неперевершена!

Кравиві місця

_________________

Аж сердце техкає коли переглядаєш фотки!!!! ФАЙНО за тих, у кого є можливість подорожувати в цєй час, за себе и за нас!!!!!

_________________
Четыре колеса возят тело, а два - ДУШУ!!!

Дякую всім)
stalker, це недалеко, подорожжю не дуже назвати можна ..

Придбала проставки під руль, бо хочеться сидіти трошки рівніше, а то я прям ледь не як на спорті вперед тянусь...
Проставки класні, примірка показала, що з ними дійсно набагато зручніше посадка, але... В натяжну троси і гальмівна магістраль( Троси, теоретично, можна прокласти по іншому, а шланг доведеться змінити. Буде привід поставити армований)
Поки зібрали так, як було. Бо то треба буде морду розбирати, бак знімати, це довго, а я ще хочу покататись)

Бакота !?

"Прямая" спина, это залог приятной поездки и больших прохватов без остановки!!!!!!

_________________
Четыре колеса возят тело, а два - ДУШУ!!!

Субіч і Бакота)
stalker, саме так!