не сумуй...
я народився в степу і гори від мене в ста кілометрах...
ліс трохи далі...
тягне не стільки в гори скільки в ліс - в ньому я швидко відновлюю фізичну силу...
як не дивно - влітку в степу я можу годинами пішки йти по жарі не відчуваючи великий спраги і втоми,
але тягне саме в ліс...
на жаль не дивлячись на свій вік тільки здогадуюся навіщо я з'явився на цей світ і досі не усвідомлюю своє призначення...
всі ліси Європи молоді - їм всього пару-трійку сотень років, зовсім недавно я дізнався чому...
досі в шоці...
дивуюся - чому так мало шукають істини, ще менш підказують...
замість відповіді на питання знаходиш тільки нове, більш складне питання...
нічого, прорвемося !
періодично вболіваю збільшенням кубатури мотоцикла - тоді я заходжу і читаю твою гілку, адже я майже купив Кавас КЛЕ250, але ....... одеський мотодом ........ прошу вибачення - це вже інша тема ...

До Карпат від мене 250 км. А близько- Кременецькі, Мізоцький кряж, Вороняки.
Лісу багато - аж до Острога масив. І по горах. І річок і озер є трохи. Те шо близько - життя не вистачить, шоб облазити.
Ліси не такі вже й молоді, я в Ужанському парку був біля одного дуба. Йому 1500 років, пишуть.Більше 9 метрів по кругу.

Я теж КЛЄ мало не купив в мотодомі. Але один колєга знайшов в Ужгороді мій салатовий.

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Заперся був в ліси за Чорне озеро за Бущою.

Є тут кілька гарних проток. Весною тут можна плавати на веслах кілометрами.

Ще одне пересохле лісове озерце. Літом тут бачив чорного лелеку.

Чистенька річка Іловиця.

Така вона перед впадінням в Понору.

Дуже гарна і мальовнича лісова річка Дніприк. Тече від ставків Млинки біля Мартинівки , через Бущу, живить велике водосховище і аж біля Перерослі впадає в Понору.
Понад нею - багато гарних місць, озера, Карий Луг.
Люблю тут соватись...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Болота за Круглим озером.

Бобри зробили ще одного ставка.

Улюблена переправа через Понору. Заодно мопеда можна помити.

Вода в Понорі тут червона.

Тут була центральна вулиця села Кам"яна гора біля Майдану.

Тут були людські городи... А потім прийшли савєти....

Лишилось заросле озеро. Тепер його ніхто не чистить.

Ще є маленьке чисте плесо. Видно сліди рибалок.
Значить є якась риба. Дуже гарне місце тут. І затишне.
За горами нема вітру. Колись тут жили люди.
Тепер пустка.
Таке...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Антонівці. Увесь луг заріс золотарником. Нема більше жодних рослин. Таке скоро буде по всій Україні.

Біля самого села вежа для мисливців. Кабани тут пішки ходять...


Нюрин ставок в Антонівцях.

Хатина під горою в Стіжку.

Пора додому.

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

+1 Красивий і якісний знімок на заході сонця, відмінно буде виглядати нап робочому столі монітора, розмістив знімок на головну сторінку сайту в фотогалерею

_________________

Шкода, шо мотик не Геон!

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Не важливо який, головне контури двоколісного коня

_________________

Поїхав з Веселівки через гори на Чугалі.

Під горами - покинутий хутір.

Старовинна дорога "99 поворотів" . Так її називають місцеві. Колись тут їздили часто.
Тепер тут Національний природний парк Кременецькі гори і абсолютна глушина.
Жодного сліду , крім вовчого.

На половині дороги - стара бесідка. Праворуч , за кілометр вгору скелі Куряча лапка.

Добрався до озера Махлянка. Тут завжди тихо і нікого нема.

Жолоби. Село біля Кременця. Краєвиди .як в Карпатах.

Молодь пече картоплю і шашлики.

Файні тут гори.
Пора додому.
Таке...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Їздив на межу областей.

Піщані горби біля Рибного озера.

Озеро Спірне. Кордон Рівненської та Тернопільської областей.

Тепле. Лишилось дуже мале плесо.

Нетрі біля Теплого.

Живуть тут бобри.

Озеро Ситник майже висохло.

Вечір на Криничках.
Можна рушати додому.
Гарна поїздка...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Їздив на Шумщину.

Городище біля Новоставу.

Гарна кладочка.

Кіт на кладці ловить рибу. Чекав хвилин 20, тільки зловив гаву, як кіт з рибкою вже був на другому березі.

Поки я з"їв шматок сала, кіт зайняв початкову позицію. Кожен робить свою справу...

Млин в Новоставі.

Колись таке жорно вартувало великі гроші. Тепер на ньому патріоти п"ють горілку....

Млин здоровенний, його неповторний запах ще не вивітрився.

А то збоку - палі ше старішого млина.

В Потуторові знайшов ще один . Тут все закрито на замки. Цей млин мабуть на ходу.
Шкода, що такі раритети нищаться. Борошно з таких млинів набагато краще за сучасне.

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Сураж. 1390р. Від колись великого Суразького замку лишився тільки гарний собор. По великих оборонних валах тепер - городи і хати.
Є кілька версій назви . Тут колись жили кримські греки( сурожці). Тут починався великий край городів Суренж( Суренеж)

Суразький собор дійсно гарний. Починали будувати його єзуїти.

Далі поїхав через ліси "Суразька дача" на Кутянку. Ліси майже не різані. Заказник з ХІХ століття. Тут діяла велика кількість боївок ОУН.

Далі повернув через Кути на запустілий брикетний завод. Краєвид на Штиригірку.

Озеро біля Майдану.

Добрався через гору до покинутого села Кам"яна гора. Поки лазив по високій траві, то мало не впав в покинуту криницю.
Все закінчилось щасливо. Але руки тремтіли довго....

Тепер людські городи заростають лісом.

Болото Гниле на схід від озера Журавлик. Точніше те, що від нього лишилось. В юності я тут збирав журавлину.
Зараз тут суха трава...

Залузьке озеро. Глушина. Єдину дорогу сюди перекопали мисливці- орендарі. Добратись можна тільки на ендуро.

Вечір на Круглому. Мало де так гарно, як тут. Посидів аж до сутінків.
Таке...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Знов совався горами біля коханого Стіжка.

Знайшов ше один класний старий кінний узвіз.

Далі перебрався через Стіжецький хребет вище мельниківського штабу УПА. Найперший в Україні підрозділ мельниківців.
Колись тут були дубові і букові ліси. Тепер - радянські сосни.

По західній стороні в юності часто бачив тут беркутів. А зараз - дурного яструба не побачиш.

Добрався до Рибного озера. Така от картина.... От , шо то різати безбожно ліси....

Тоді лісами - майже до Мартинівки і Карого Лугу.
Поїхав на гребельку, вхопив води крапельку...
Таке...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Біля хутора Гутисько.

Знайшов тут джерело і саджавку.

Трохи вище джерела - борсучі нори.


Ще одна гірська стежка.

Верхів"я річки Дніприк.

Озеро Мохнате.... Тепер тут раюють кабани.

Річка Іловиця.

Часом вона навіть стрімка і бурхлива.

А часом - тиха і чистенька...
Гарно тут .
Таке...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Голубі Вікна.

Якшо з траси Броди-Олесько в Ясенові з"їхати ліворуч, переїхати через гору до колгоспу
і від хутора Теребежі спуститись вниз до струмка....

Струмок називається Луг. Один з витоків Серету.

Далі праворуч буде маленький ручай-притока. Вздовж того ручая за метрів 400 буде пасіка.

Трохи далі буде перше маленьке Голубе Вікно. Часом з води виходять бульки газу....

Далі вверх по течії струмка. Ліворуч дві ями від криївок і місце від якоїсь будівлі.

А от і Голубі Вікна.

Саме тут - глибочезна карстова яма (94метри). Звідси і починається струмок. Вода - насичено темно-синя.

Тут гарно навіть взимку.
Звідси, з цих глибин починається гарна річка Серет.
Хотіли ще добратися до Жаркова. Там десь є озерце Безодня.
Місцевий дідуньо казав, що воно без дна. Не проїхали. Болото.
Бог дасть літо, можливість. Може вийде попасти туди.

І на звершення через Підгір"я і Переліски заїхали до Тринога.
Знайшли недалеко велике триярусне святилище на скелях.
Літом того я не помітив.
Гарна мандрівка.
Таке...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Через тубдиспансер на Фещуках знайшов старий покинутий проїзд і поліз на гору Вапниця біля Кременця.

Старий кінний узвіз більше кілометра.

На самому вершку з західної сторони натрапив на старий російський артилерійський дзот.
В 1915 році звідси через Сапанів на Божу гору почався великий наступ російської армії.

Всередині все перекопано "слідопитами". Правіше є місця від ще двох дзотів, але вони були зруйновані вщент.
Бої тут були страшні, враховуючи, що до позицій австріяків за річкою Іквою звідси десь 3 км.

На Вапниці з трьох сторін зверху багато гарних вапнякових скель.
Під цією - гарне місце для сачкування з школи.

Є тут і печера для закоханих. Видно, що використовується за призначенням...

Є тут досить чудернацькі витвори природи. Під таким витвором правда вже сидіти небезпечно...

Файна гора Вапниця. Можна тут гарно полазити.

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Скільки ж у вас місць небачених і стежок не хоженных. Дякую Віталій завдяки знімкам ми завжди бачимо те, що бачили ви

_________________

Чудові фоткі, дякую за таку мандрівку, наче сам побував!!!

_________________
Їдь та дивись.

Маю надію, що настануть такі часи, що зберемося ми усі, хто з романтикою у сердці, та вирушимо з одного краю нашої Неньки та до іншого. Щоб, хоч раз у житті, побачити усі ці красоти.

_________________
Молодые мотоциклисты выбирают конечный пункт и едут. Старики выбирают направление и едут.

Вибрався на пів дня повозитися.

Казкові зарості на Ксьондзовому озері. Десь тут є гніздо лебедів. І море качок.

В кінці під"йому з долини , де було село Кам"яна Гора заїхав на джерело і озерце.
Ця лавка - останнє, що лишилось від хутора. І ше два садки.

Через гори з Майдану поребрався біля хутора Мошкове до Літовища. Старовинне село на Шумщині.
Все в долинах і горах. Знайшов тут отакого журавля і широку муровану квадратом криницю.

Знов через гору добрався до Малої Іловиці. Ще один хутір. Перекошені літня кухня, клуня і сіновал.
В літній кухні дуже багато старих рамок з вуликів. Певно , шо тут була велика пасіка. І великий садок.

Ледь помітною старою стежкою видерся на ше одну гору. Літом би тут нічого не побачив. І стежки би не побачив.

Добрався до Лішні. Посидів над джерелом...
На сьогодні досить...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Красиво!

_________________
Швидко їдеш-тихо понесуть.

Я, за гороскопом, рак і воду дуже люблю. Річки, озера і болота дуже подобаються. Але дуже хочу попросити - побільше фото з дорогами і стежками, де пощастило кататися. Це теж дуже цікаво і хочеться побачити. Бажаю здоров'я і ще багато тисяч кілометрів цікавих і гарних доріг.

_________________
Молодые мотоциклисты выбирают конечный пункт и едут. Старики выбирают направление и едут.

Дякую. Стараюсь фоткати цікаві місця і об"єкти. Озера, річки, бо я теж - Риба. А дорогами не дуже катаюсь, все лісами і горами. Як будуть десь гарні фотки стежок - викладу.

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Гора Вапниця біля самого Кременця.

Ще раз полазив її схилами.

Ці вапнякові скелі лише на перший погляд видаються м"якими - сокиркою не міг відбити навіть шматок.

Скель тих тут сотні.

Можна заблудитись.

Виїхав серпантинною стежкою наверх.
Внизу шумить місто і машини.
Поки шо то останній виїзд... Фірма стоїть... Гроші не платить.. Їздити вже нема як.
Ффсьоо...
Таке...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.

Ну не фсьо... На зекономлені кошти вибрався...

Цей ставок в Мартинівці - індикатор рівня води в природі. Мінус один метр...

Повозився Карим Лугом, бобри все гризуть, як перед кінцем світу...
Улюблений водоспадик на місці.

І Млинки на місці. І бобри. Тільки заглушив дриндика - і обидва пірнули... Тепер гризуть і сосни...

Файна лісова річка Іловиця. Згадується в Літописі Руському на початку ХІІІ століття...
Певно , колись вона була повноводніша.
Таке...

_________________
Знати чужу мову - почесно.
Замінювати нею мову власної країни - ганебно.